Проект учнівського самоврядування "Всі ми рівні, всі ми різні!"

Метод проектів спрямований на здобуття учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, допомагає формувати особистісні риси, які розвиваються лише у діяльності, стимулює учнів до розв’язання проблем, допомагає вирішувати творчі завдання в співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.
Даний проект можна використовувати у виховній роботі закладу.
Матеріали проекту можуть бути використані заступниками директорів з виховної роботи, педагогами-організаторами, класними керівниками.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
Швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної роботи над собою, розвитку життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.
Завдання, які сьогодні стоять перед закладом у сфері відповідальності педагогів перед кожним вихованцем, фокусуються навколо проблем розвитку життєвої компетентності молодої людини.
Компетентнісно спрямована освіта передбачає внесення суттєвих змін у виховну діяльність закладу.
Важливо зосередити зусилля на:
- виявленні умов ефективного формування в учнівської молоді життєвої компетентності
- визначенні ключових компетенцій для різних сфер життєдіяльності особистості
- розробці моделей розвитку життєвої компетентності в учнівської молоді
- обгрунтування оптимальних технологій, що сприяють оволодінню компетентністю, розширяють можливості компетентнісного вибору особистістю життєвого шляху
- розробці, апробації та впровадженні проектів у виховну систему закладу
- розвитку ін тер активних технологій, підвищенні інноваційної культури вихованців

Сьогодні, нова педагогіка – це ПЕДАГОГІКА ЖИТТЄТВОРЧОСТІ, спрямована на плекання дитини як суб’єкта життя, на допомогу їй у визначенні життєвої стратегії, у пошуках смислу життя, його повноти й культури, пізнанні життя як результату життєздійснення.
В основі педагогіки життєтворчості – концептуальні ідеї про розвиток і саморозвиток особистості, здатної до самотворення ( тобто до свідомої, цілеспрямованої діяльності щодо життєвих цілей, визначення життєвих планів і способів самореалізації, формування своїх життєвих принципів і пріоритетів).
Під час виборчої кампанії 2007 року щодо вибору Лідера Дитячої Спілки «НЕОН» балатувалася учениця 11 класу Подлужнова Анна. У своїй передвиборчій програмі Анна написала «Обіцяю створити проект «Всі ми рівні, всі ми різні». Ставши заступником Лідера Дитячої Спілки «НЕОН» Анна продовжувала працювати над даною ідеєю. Ця ідея захопила Лідера Спілки Солодчук Юлію, адміністрацію школи. З пропозицією щодо втілення проекту в діяльність виховної системи школи Лідери звернулися до активу школи. У процесі обговорення та окреслення завдань щодо реалізації проекту було викладено наступну пропозицію:
« В основу діяльності та впровадження проекту покласти
КТС (Колективну Творчу Справу)».

Колективна Творча Справа
Будь – яка форма роботи, яку очолюють органи шкільного учнівського самоврядування повинна бути колективною творчою справою. Для її здійснення обов’язково спрямовується рада КТС, яка координує діяльність її учасників на всіх етапах та проведення:

1. Етап попереднього плануання;
2. Етап колективного планування колективної творчох праці;
3. Етап колективної підготовки КТС;
4. Етап колективного проведення КТС;
5. Етап колективного підведення підсумків КТС;
6. Етап найближчої післядії.
Актив школи вважає, що провідною ідеєю проекту повинно стати:
- навчитися жити разом, враховуючи що всі ми рівні і всі ми різні
- виховувати толерантність, розуміння іншої людини
- відчуття взаємозалежності «Один за всіх і всі за одного!»
- здійснення загальних та творчих справ на основі КТС ( 5-11 класи)
- бути готовими до врегулювання конфліктів, впроваджуючи принцип «ТИ живеш серед людей»
- взаєморозуміння та мир
- усвідомлювати потреби й погляди інших
- розуміти значення свободи поглядів
- уміти вести зацікавлений діалог
- володіти культурою спілкування
- нести відповідальність за молодших школярів
- бути зацікавленими у спільному пошуку щодо впровадження КТС
- виявляти готовність подати допомогу один одному
- сприяти взаєморозумінню між учасниками навчально-виховного процесу
- дотримуватись взаємоприйнятих норм і правил
- усвідомлювати масштаб своєї особистості в рамках проекту
- обґрунтування поведінки інших та власних вчинків
- адекватність оцінки моральних наслідків своїх вчинків та дій
- уміння будувати реальні стосунки допомоги, любові, захисту іншої людини
Сучасна школа сьогодні – це школа, в якій забезпечується єдність інтелектуального, фізичного, духовного й морального розвитку особистості, утверджуються найголовніші принципи освіти:
- навчитися пізнавати
- навчитися працювати
- навчитися жити разом
- НАВЧИТИСЯ ЖИТИ
Школа ХХІ століття – це школа культури життєвого самовизначення, культури життя. Побудувати життя як культурне духовне середовище - значить побудувати його за законами віри, надії, любові, «філософії серця».
Оптимальна реалізація особистості можлива лише на основі творчого ставлення до життя.
Сьогодні досить важливим є створення ГУМАННОГО ПРОСТОРУ ДИТИНСТВА. ПРОСТІР ДИТИНСТВА – це простір широких можливостей, де створені максимальні умови для розвитку й саморозвитку дитини.
Суттєвими характеристиками такого простору є:
- утвердження самоцінності дитини
- максимальне забезпечення інтересів дитини
- ставлення до дитини як до партнера
- забезпечення права дитини на участь у прийнятті рішень
Важливим є утвердження принципів нових відносин між світом дорослості і світом дитини:
- принцип рівності
- принцип діалогізму
- принцип спів розвитку
- принцип єдності
- принцип прийняття
- принцип взаєморозуміння
- принцип взаємоповаги

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

Головною метою проекту є формування й розвиток свідомої особистості з активною життєвою позицією, готовою до конкретного вибору свого місця в проекті, виховній системі, в житті., здатною змінити своє життя і життя однолітків, об’єднання вихованців навколо КТС, створення позитивного учнівського середовища, співпраця та єдність учнів.
Мета проекту конкретизується через систему завдань:
- виявлення умов ефективного формування в учнівської молоді життєвої компетентності
- визначення ключових компетентностей для різних сфер життєдіяльності
- розробка моделей, проектів учнівського самоврядування
- визначення змістовних параметрів життєвої компетентності учасників проекту
- визначення оптимальних методів, форм, засобів, що сприяють впровадженню даного проекту в життєдіяльність виховної системи
- створенню умов для самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності
- розробка, апробація та впровадження у виховний процес проектів та програм учнівського самоврядування
- залучення соціально активних представників учнівської молоді до реалізації проекту
- підготовка лідерів учнівського самоврядування для практичної діяльності з однолітками
- розробка механізму залучення учнівської молоді до активної участі в справах учнівського самоврядування
- ініціювання й реалізація соціально-значущих проектів, програм, акцій, КТС

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

1. Методичне і теоретичне обґрунтування засад, форм і метолів впровадження проекту
2. Проведення навчання для активу школи «Життєтворчість проекту учнівського самоврядування «Всі ми рівні, всі ми різні»
3. Проведення «круглого столу» активу школи та адміністрації школи «Роль лідерів у впровадженні соціального проекту»
4. Розробка конкретних завдань щодо реалізації проекту
5. Формування громадської, батьківської, педагогічної, учнівської думки стосовно проекту
6. Поширення ідей проекту через засоби масової інформації
7. Проведення семінару для педагогів школи «Інтерактивні технології формування та розвитку життєвої компетентності особистості»


ОСНОВНИЙ ПЕРІД

1. Ознайомлення - Презентація проекту перед активом Дитячої Спілки «НЕОН»
2. Ознайомлення - Презентація проекту перед педагогами школи
3. Ознайомлення - Презентація проекту перед батьківською громадськістю
4. Підготовка молодіжних лідерів із числа учнів-старшокласників для практичної діяльності з однолітками
5. Реалізація проекту у виховну систему закладу
6. Організація індивідуальної самоосвітньої роботи кураторів проекту
7. Організація КТС
8. Організація та проведення спільних засідань активістів школи
( 5-7 класи, 8-11 класи)
9. Презентація проекту під час звіту закладу перед громадськістю
10. Залучення до проекту учнів молодших класів через Гру-Подорож до «Країни Майбутніх Зірок»

МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Реалізація проекту можлива через основні функції закладу:
- організація сприятливого енергоінформаційного простору – предметного, соціокультурного, освітнього, виховного для розвитку потенційних можливостей вихованців, їх внутрішнього світу
- організація різноманітних видів діяльності як умови самореалізації кожного вихованця: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, дозвіллєво-ігрової, фізично-оздоровчої
- організація продуктивного спілкування є й залишається важливим чинником соціального розвитку вихованця, умовою його самоствердження, формування адекватної самооцінки, позитивної «Я»-концепції»
- стимулювання вчинкової активності вихованця, яка сприяє здатності робити свій , власний вибір дії, діяльності та вчинку
- психолого-педагогічна підтримка у розв’язанні вихованцями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та само актуалізації

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Реалізація проекту сприятиме:

- оволодінню вихованцями знаннями, вміннями, навичками і технологіями формування та розвитку життєвої компетентності в найголовніших сферах людського життя
- залученню молоді до безпосередньої участі у формуванні та реалізації програм, проектів, що стосуються учнівського самоврядування школи
- реалізація творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення та самореалізації, формуванню моральної культури та згуртування Дитячої Спілки «НЕОН»
- створенню сприятливих умов для повноцінної соціалізації та активного залучення молоді до КТС, життя школи, подолання її апатії
- розвитку Дитячої Спілки дітей та юнацтва «НЕОН», поглибленню контактів між усіма учнями школи
- розвитку в учнівської молоді умінь розробляти та реалізувати соціально-значущі проекти учнівського самоврядування
- розробці, апробації та впровадженню в практику виховної роботи нових методик на передбачення творчої участі кожного вихованця у формуванні життєвої компетентності
- становленню особистості як активного творця своєї життєвої долі

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

- позитивні тенденції в молодіжному середовищі та підвищення рівня життєвої соціальної компетентності особистості
- кількість залучених лідерів-активістів школи до реалізації проектів
- використання ідей проекту в практиці роботи учнівського самоврядування
- відстеження результатів впливу проекту на учнівську молодь та учнів молодших та середніх класів
- висвітлення проекту в засобах масової інформації
- забезпечення високого рівня підготовки методичних матеріалів, проведення запланованих заходів, навчання активу в «Школі Лідерів», координаторів проектів учнівського самоврядування
- розробка й запровадження нових методик, технологій формування та розвитку життєвої компетентності особистості
- забезпечення високого рівня впровадження проекту на шкільному та місцевому рівні
- встановлення контактів з громадськими організаціями, проведення спільних заходів і проектів з проблем розвитку життєвої компетентності особистості
- забезпечення високого рівня керівництва проектом
- залучення до впровадження проектом спеціалістів ЦСССДМ,
батьківської громадськості

Виховна система школи

Свого часу не мала можливості знайти матеріали щодо створення виховної системи школи. Тож пропоную Вам матеріали виховної системи школи, які пройшли апробацію на практиції.
Виховання – процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законом суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.
Головними цілями та завданнями виховного процесу в сучасній школі є:
- орієнтація на духовно збагачену особистість;
- виховання має бути вільним;
-основна увага педагогів має надаватися моральному вихованню особистості учня з пріоритетом загальнолюдських цінностей, де провідна роль належить вчинковому вихованню. Завдання школи - так побудувати діяльність, щоб сама її організація виховувала у дітей високі моральні якості, забезпечення індивідуального підходу у вихованні, що ґрунтується на власному виборі дитини, а звідси - побудова виховання на висновках з наукового аналізу результатів спостереження та вивчення дитини
Сьогодні ми, дорослі, маємо збагнути помилковість колишніх поглядів, усвідомити неминучість та глибинність реформ, у тому числі й освітньої сфери. У науково-теоретичній термінології це означає будувати особистісно-зорієнтовану систему едукації. На рівні стосунків цей підхід веде до здійснення партнерства – педагогіки співробітництва. Зміст виховання сьогодні випливає не з «потреб суспільства», не повинен навязуватися кимось, а має визначатися на основі прогнозованих конкретних потреб самої Дитини. Саме Дитина з її потребами і є «замовником» і змісту, і форм, і методів виховання. І саме зміст виховання є серцевиною будь-якої виховної системи.
Суть соціального замовлення суспільства школи полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань і умінь, навичок, а й здатна активно включитися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, стати учасником самоврядування народу. Одним із найважливіших факторів формування в учнів таких якостей є учнівське самоврядування. Активна громадянська позиція формується під час залучення учнівської молоді у систему оточуючого соціального середовища. У процесі соціалізації в молодої особистості формується відчуття суспільної приналежності та розвивається здатність успішно виконувати свою соціальну роль.
У 2006 році я очолила педагогічний колектив школи №4. До цього працювала 7 років на посаді заступника директора з виховної роботи. Вивчивши питання стосовно виховної роботи в школі, побачивши реальні проблеми, а саме: скоєння правопорушень, зривання навчальних занять, некоректна поведінка учнів до вчителів, байдужість до життя школи, було прийнято рішення щодо проведення спільного засідання адміністрації школи, вчителів та активу з метою вивчення проблем та постановки завдань щодо вирішень проблем.
Саме така зустріч стала поштовхом щодо створення виховної системи школи, оновлення змісту роботи соціально-психологічної служби «Родинне коло», створення Дитячої Спілки дітей та юнацтва «НЕОН».
У 2006-2007 навчальному році у закладі було створено виховну систему «Вчинкове виховання в аспекті становлення органів шкільного учнівського самоврядування».
Що ж являє собою виховна система з точки зору науковців?
Виховна система - це:
Соціальна система : її ядро – люди та їхні потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, дії, відносини. Ця система обумовлена суспільною потребою у створенні спеціальних умов для розвитку у людини здібностей жити і працювати у соціумі, освоювати і виконувати соціальні ролі.
Педагогічна система: її функціонування пов’язане з реалізацією основних педагогічних завдань:
- формування в учнів цілісної системи наукових знань про природу, суспільство, людину;
- оволодіння учнями прийомами і способами основних видів людської діяльності;
- розвиток креативних здібностей дитини, її нахилів і талантів;
- формування в учнів ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і до самих себе;
- розвиток у дитини прагнення і здатності до самопізнання, самореалізації та самоствердження;
- формування у навчальному закладі сприятливого середовища для розвитку і життєдіяльності учнівської молоді.
Ціннісно-орієнтована система: будь-яка виховна система орієнтована на визначені цінності. Для цієї системи характерні наступні ознаки:
- цілі виховної системи є особистісно значущими як для дорослих, так і для дітей;
- спільна життєдіяльність педагогів, учнів і батьків будується на основі гуманістичних цінностей, взаємоповаги, довіри і доброзичливості;
- педагогічна діяльність спрямована на забезпечення умов для прояву і розвитку індивідуальності особистості дитини;
- відчуття захищеності, комфорту, задоволеності життєдіяльністю у навчальному закладі.
Цілісна система: враховуючи, що саме поняття система визначається як цілісне утворення компонентів, які взаємодіють між собою і підпорядковуються загальному, можна стверджувати, що ця риса є істотною і необхідною.
Відкрита система: система самокерована і така що саморозвивається. Виховання є соціальним явищем, яке означає формування і розвиток особистості під впливом усієї сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників. Відкрита система має безліч звязків і відносин з навколишнім соціальним і природним середовищем, що забезпечують функціонування і розвиток системи. Якщо система має високий рівень організації, вона сама змінює, удосконалює зовнішнє середовище, пристосовуючи його до досягнення своєї мети, до завдання збереження цілісності.
Цілеспрямована система: при відсутності цільових орієнтирів, виховна діяльність втрачає свій зміст. Ціль у навчально-виховній системі відіграє роль системоутворюючого і системоінтегруючого фактора. Характер цільових орієнтирів може служити підставою для визначення типу виховної системи.
Як свідчить аналіз останніх психологічних і педагогічних досліджень, найбільш конструктивним і перспективним є вчинковий підхід до вивчення і реформування системи шкільного виховання.
Саме готовність учня до вчинку і здатність вчиняти є найвагомішим показником його душевно-духовного, особистісного розвитку, а, отже, підставою вважати такий підхід грунтовним і актуальним. Бо тільки завдяки реальним вчинкам людина вдосконалюється, самоактуалізується, долаючи пасивність і випадковість свого існування, прокладаючи власний шлях „від царства необхідності до царства свободи”.
Дослідження вчинкового потенціалу особистості учня та психолого-педагогічних умов його формування обумовлюється необхідністю побудови такої моделі потенціалу вчинкової активності, яка б, з одного боку, відповідала онтопсихологічним критеріям пізнання і самопізнання, творення і самотворення як способів специфічно людського буття, а з іншого – могла б використовуватися для розробки та впровадження у шкільній практиці методичного комплексу для діагностики, формування й актуалізації вчинкового потенціалу підростаючої особистості.
Вчинковий потенціал, який має певну природну основу, може з різною ефективністю відтворюватись і реалізовуватись в онтогенезі залежно від соціальної ситуації розвитку підростаючої особистості та її власної суб’єктної активності. Важливою складовою соціальної ситуації розвитку вчинкового потенціалу особистості учня є школа, тому логічно говорити не тільки про вчинковий потенціал підростаючої особстості, а й учинковий потенціал психолого-педагогічної системи в цілому. Особистість найповніше, найвиразніше проявляє себе у вчинку. Сам вчинок визначається як "дія, що розглядається з точки зору єдності мотиву та наслідків, намірів та справ, цілей та засобів, котра, є найсуттєвішим, найглибиннішим осередком психічного в широкому розумінні цього слова, що знімає в собі і суб'єктне, і суб'єктивне в їх різноманітних формах прояву людського в людині .
Кожен вчинок оцінюється за трьома найважливішими показниками:
1) що зробили - практичний результат;
2) чого навчились - інтелектуальний результат;
3) як виявили себе - моральний результат.
Із вчинків складається поведінка, котра є не що інше, як сукупність вчинків, що характеризують загальне моральне обличчя людини, ставлення її до суспільства, інших людей і самої себе.
Сучасна теорія виховання на Україні представлена також і концепцією антропоцентічної оріентації. Центральне місце в системі антропоцентрічної концепції посідає концепція особистісно-орієнтованого виховання І.Д.Беха - вона набула статусу нової філософії освіти. Саме такій технології під силу, за висловом автора «досягнення особистісно розвивальної мети, оскільки воно спрямоване на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на його вільне та відповідальне самовираження». Важливим аспектом виховної роботи є досвід І.Д.Беха, який вважав доцільним вичленити основні принципи, яким має відповідати сучасне виховання як залучення особистості до вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та розвитку творчого ставлення до життя.
Ці принципи є наступними:
Принцип національної спрямованості передбачає формування
самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе
ставлення до його культури; повага, толерантність до культури усіх народів,
які населяють Україну.
Принцип культуровідповідності. Вихованець і педагог спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку індивіда, умовою привласнення ним загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, спрямований на формування базису культури особистості.
Принцип гуманізації виховного процесу. Вихователь акцентує свою увагу на особистості як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, вправляє у самостійності, задовольняє фундаментальні потреби індивіда (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляє оптимістичну гіпотезу її розвитку в майбутньому; стимулює розвиток в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.
Принцип цілісності означає, що виховання організовується як цілісний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачає наступність в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей, учнівської молоді, здійснюється в різних соціальних інституціях, у навчальній та позанавчальній діяльності.
Акмеологічний принцип. Вихователь орієнтує виховний процес на найвищі морально-духовні досягнення вихованця; створює умови для оптимальної самореалізації особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей; напрями виховної роботи конкретизуються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях; стратегія життя передбачає постійний рух до здійснення все нових, соціально значущих задумів, вміння мобілізуватися на долання труднощів, прогнозування наслідків своїх вчинків; здатність до свідомого прийняття рішень.
Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визначають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об'єкту своїх впливів; рахується з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; виявляє емпатію, вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій; виявляє творчість та педагогічну рефлексію.
Принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожного індивіда своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самовартісності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; надає їй право почуватися індивідуальністю; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості.
Принцип превентивності. Виховні впливи держави, усіх виховних інститутів, враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки молоді, на допомогу та її захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення. При цьому має забезпечуватися система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та набуття навичок безпечних статевих стосунків.
Принцип технологізації. Виховний процес передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
Принципи виховання набувають реальної дієвості, коли вони виступають стратегічною основою тої чи іншого виховного методу. Останній має доцільно синтезувати, окрім даних принципів, й закономірності тактичного рівня, тобто вимоги до побудови науково обґрунтованої виховної дії як компоненту методу виховання. Особистісно зорієнтоване виховання передбачає мету формування і розвитку у дитини особистісних цінностей. Лише вони спроможні виконувати функцію вищого критерію для орієнтації індивіда в світі для особистісного самовизначення. Цінність сьогодення підростаючого покоління вимірюється ступенем оволодіння підростаючою особистістю культурними здобутками людства та ступенем особистісної віддачі у своєї життєдіяльності. Таким чином, створюються соціально-психологічні засади інтенсивних особистісних потреб дитини в даний час. Особистісно зорієнтоване виховання надає можливість вихованцеві краще функціонувати як особистість.
У 2006-2007 навчальному році розпочато впровадження І етапу розвитку виховної системи школи. Закладено основи виховної системи, розпочато впровадження нових ідей, проаналізовано діяльність соціально-психологічної служби школи, органів учнівського самоврядування, стан правової освіти та виховання учнів, організовано соціально-психологічну діагностику виховного процесу. Виходячи з аналізу роботи прийнято рішення про створення нової моделі учнівського самоврядування – Дитячої Спілки дітей та юнацтва «НЕОН», оновлено роботу соціально-психологічної служби «Родинне коло», розпочато впровадження проектів учнівського самоврядування «Культура – це МИ!», «Молодь і футбол», «Квіти біля школи», розроблено проект «Вчинок, як духовне надбання особистості», створено Школу Лідерів.
Метою розвитку учнівського самоврядування є підготовка майбутніх активних громадян нашої держави, із глибоко усвідомленою життєвою позицією, почуттям національної самосвідомості, які б змогли розв'язувати як щоденні, так і масштабні завдання, приймати власні, нестандартні рішення, реалізуватися в цьому житті.
Головним завданням учнівського самоврядування є формування й розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через організацію колективної творчої діяльності та учнівського самоврядування.
Дієвість роботи учнівського самоврядування є результативною, базується на принципах:
- демократизації та гуманізації виховного процесу
- зв’язок виховання з реальним життям
- єдності вимог та поваги до особистості
- послідовності, систематичності і єдності виховних впливів
- відповідності віковим та індивідуальним особливостям учнів
- свідомості , самодіяльності, активності учнів
Ось чому, наступною умовою формування громадянської позиції школярів є педагогічна компетентність, тобто спеціально психолого-педагогічна підготовленість вчителя, знання та вміння, які необхідні для ефективної реалізації певного виховного процесу. Адже, як свідчать результати педагогічних досліджень, важлива роль у виховному процесі належить вчителю, який спрямовує свої дії на активне осмислення учнями етичних знань у відповідних поведінкових ситуаціях, на усвідомлення ними своєї соціальної сутності, на практичне закріплення духовно-моральних надбань у повсякденному житті, на вміння жити у співтоваристві з іншими, залишаючись одночасно повноцінними, вільними, відповідальними особистостями. Певна психолого-педагогічна та фахова підготовка вчителя передбачає його здатність поставати в ролі представника інтересів і культури суспільства і водночас захисника та провідника життєвих інтересів вихованців . Окрім того, перед вчителем постає завдання не тільки знайти ефективні форми організації виховного процесу, а й залучити до нього батьків та громадськість на правах учасників спільної діяльності. Таким чином, важливою умовою громадянського становлення учнівської молоді є партнерська взаємодія дітей, батьків, вчителів та громадськості.
Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:
• Демократичний підхід щодо участі у виборах активу
• Передача дітям організаторського досвіду;
• Навчання організаторській майстерності;
• Спільна творча діяльність
• Тактовне, дохідливе роз'яснення учням їх участі в управлінні навчально-виховним процесом
• Впровадження інноваційних технологій
• Залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування, в творчих групах
Педагогічне керівництво колективною творчою діяльністю дітей
• Використання в практичній роботі органів самоврядування педагогіки співробітництва
• Розширення гласності в роботі органів учнівського самоврядування; підведення підсумків та нагородження переможців;
Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема адміністрації школи. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи. Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей.
Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.
Творчою групою розроблено Положення про Дитячу Спілку дітей та юнацтва «НЕОН», яке стало своєрідною програмою діяльності органу учнівського самоврядування школи. Також розроблено Положення про використання офіційних символів школи, яке затверджено на засіданні педагогічної ради школи. Відбулися демократичні вибори на посаду Лідера Дитячої Спілки «НЕОН». Чесно, прозоро, демократично. Учні самостійно готували програми, зустрічі з виборцями, педагогами, протоколи, бюлетені. До складу виборчої комісії входили учні, педагог-організатор, практичний психолог, голова батьківського комітету.
Перед нами педагогами поставало питання –Як виховати Лідера?
З цією метою при Дитячій Спілці було створено Школу Лідерів «Я-Особистість!», яка дала можливість виховати лідерів, активістів, які в подальшому стали ініціаторами створення проектів учнівського самоврядування, організаторами цікавих справ та заходів. Школа Лідерів працювала протягом двох років, роботою якої керували педагог-організатор та практичний психолог.
Протягом І етапу становлення виховної системи школи закладено основи виховної системи. Робота педагогічного колективу школи була направлена на те, щоб учнівська молодь почала усвідомлювати відповідальність за власні дії та вчинки перед ровесниками, вчителями, батьками, школою, суспільством, перед собою. Вихованці потребували до себе великої уваги. А для того, щоб зрозуміти вихованців необхідно стати на їх рівень, спробувати думати, так як вони, дати їм можливість зазирнути в себе. Ми намагалися допомогти нашим вихованцям вирішувати проблеми, а не тікати від них, вчили глибоко аналізувати сутність вчинку. Тільки через вчинок, роботу над собою, пізнання свого «Я», Дитина матиме змогу приймати правильні рішення, знаходити відповіді на складні життєві питання, матиме активну життєву позицію, можливість реалізувати себе через органи шкільного учнівського самоврядування, через участь у проектах учнівського самоврядування, відчути себе потрібним, важливим, дорослим, відповідальним у прийнятті рішень щодо оновлення змісту виховної роботи.
У становленні громадянина важливе місце займає правове виховання, виховання у дітей і молоді поваги до Конституції, законів України, національної символіки, глибокого усвідомлення взаємозв’язку між діями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю .
Крім того, не треба скидати з терезів і такі чинники, обставини і причини, як:
- формування і становлення характеру,
- перехід від дитинства до дорослості,
-соціальне самовизначення,
- прагнення до самоствердження,
- самовиявлення та самореалізація,
- вироблення “Я”- концепції.
Правова освіта і виховання формують основу, що допомагає підліткам долати перші життєві труднощі, не зійти на шлях правових порушень. Правова освіта і виховання - це не тільки елемент структури свідомості, що виражає ставлення особистості до навколишнього світу, а й реальних життєвих відносин суб’єкта та його діяльності, в яких народжується свідомість .
Правова освіта та виховання є одним із головних напрямів у роботі вчителів, класних керівників. Робота базується на правових нормах, принципах гуманізму та демократизму. З метою ефективного розв’язання даної проблеми педагогічний колектив закладу налагодив систему роботи з питань правової освіти та виховання, що поєднує в собі оптимальний вибір змісту, форм, методів, принципів, шляхів та засобів її реалізації.
Правова освіта здійснюється через шкільну Програму з правової освіти та виховання. У закладі діє Рада профілактики школи з питань попередження правопорушень серед неповнолітніх. Свою роботу Рада профілактики організовує відповідно до Положення. Створено банк учнів, що входять до «групи ризику». Слід відзначити що учні з «групи ризику» 100% охоплені гуртковою роботою, участю у проектах учнівського самоврядування, в проекті «Легіон порядку». Щорічно заклад бере участь у міському огляді-конкурсі на кращу організацію правової освіти та виховання. За результатами роботи 2009-2010 навчального року заклад став переможцем міського конкурсу.
Особлива роль у цьому належить превентивним заходам. Традиційним стало проведення Єдиного Дня ЦСССДМ у школі, декади правової освіти та превентивного виховання, тощо.
Правове виховання тісно пов'язане з іншими видами виховання. Неможливо уявити правове виховання без морального. Це пояснюється тим, що і право, і мораль спрямовані на формування необхідної поведінки людей відповідно до визначених норм та принципів поведінки.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес формування у людини знань, моральних потреб, ідейно-моральних переконань, моральних якостей і почуттів, стійких і звичних норм поведінки, які відповідають моральному ідеалу.
Визначаючи поняття правового виховання як процесу правової соціалізації особистості, сприйняття нею вимог права, його результативного значення, слід також підкреслити, що воно повинно бути:

- системним,
- послідовним
- систематичним,
- цілеспрямованим
- організованим
Важливим етапом у становленні виховної системи школи було уведення у моральний досвід вихованців вчинків ускладненої психологічної дії. Так було створено проект «Легіону порядку», до складу якого входили учні, що перебувають на обліку школи та учні з «групи ризику». Дана група організовувала превентивні дискотеки «Молодь за здоров'я», організовувала чергування, дивилася за порядком, дотриманням культури поведінки молоді, організовувала добрі справи «Альпійська гірка», «Ветеран живе поруч», «Школа-наш дім», «Від серця до серця». Дані вчинки значно розширили моральну сферу вихованців, призвели до особистісної самоактуалізації і самоствердження в учнівському та молодіжному середовищі. Адже виховний простір - це не просто навколишня обстановка, у якій перебуває учень, а спеціально створена система виховних ситуацій, де зовнішні фактори і сам учень перебувають у гармонійних відносинах максимальної взаємоактивності. Саме від виховного простору залежить загальна ефективність розвитку особистості вихованця. У звязку з цим проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування таким виховним простором. Аналізуючи І етап становлення виховної системи школи ми побачили, що виховна система спонукала учнів до самостійності, була спрямована на формування відповідальності в умовах свободи вибору. Система учнівського самоврядувана була не фіктивною, а дієвою, ефективною, життєтворчою. Це посприяло згуртуванню учнівського та педагогічного колективу, впровадженню проектів учнівського самоврядування, вихованню лідерів через роботу Школи Лідерів, чесним та демократичним виборам Лідера Дитячої Спілки, активної участі у міських та обласних заходах, конкурсах, фестивалях, участі активу школи у вирішенні питань навчально-виховного процесу ( актив школи бере участь у нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради, ради школи). Важливою подією стало відкриття Центру Дитячої Спілки «НЕОН». Педагогічний та учнівський колективи школи поставили перед собою нові завдання щодо подальшого розвитку та життєдіяльності виховної системи школи. Після І етапу впровадження виховної системи школи ми побачили, що маємо результати:
- значно активізувалася робота активу школи
- Активізувалася робота соціально-психологічної служби
- участь у проектній, волонтерській діяльності учнів, що перебувають на обліку школи, учнів з «групи ризику»
- Цікавими стали для учнів та вчителів нові проекти, які захопили більшу кількість учнів школи
- Виховано нових лідерів Спілки через заняття Школи Лідеріа
- Участь активу у вирішенні питань навчально-виховного процесу
У 2007-2008 навчальному році продовжено ІІ етап реалізації завдань виховної системи школи, який повязаний із відпрацюванням змісту та структури виховної системи. На цьому етапі остаточно утвердилася системоутворююча діяльність, пріоритетні напрямки функціонування системи. Проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування виховним простором. Основна увага при цьому зверталася на потенціал змісту форм і методів роботи, на основі якого розгорталася діяльність вихованців, та на особливості їхнього рольового функціонування у групових взаємодіях. Це і продовження роботи Школи Лідерів, організація цікавих КТС, діяльність волонтерського загону «Милосердя» щодо попередження шкідливих звичок серед учнівської молоді, організація волонтерських акцій тощо. Слід відзначити дієву роботу органів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН». Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування «Культура – це МИ!», «Молодь і футбол», «Фізкультурно-оздоровча робота в закладі та мікрорайоні школи», «Квіти біля школи», запроваджено нові проекти «Всі ми рівні, всі ми різні», «Соціально-психологічний театр як засіб формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді», «Шкільна газета «НЕОН», «Історія школи», «Подорож в Країну Майбутніх Зірок» ( для учнів 1-4 класів), продовжено реалізацію завдань проекту«Вчинок як духовне надбання особистості», організовано та проведено декаду учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Створено Школу сприяння здоров’ю.
Щодо організації та проведення декади учнівського самоврядування слід відзначити високу організованість даного питання, відповідальність активу за доручені справи. Це є справжня школа демократії, так як на протязі 10 днів учні виконують соціальні ролі «директора», «заступників», «соціального педагога», «практичного психолога», «педагога-організатора», готують питання на засідання педагогічної ради, на нараду при директору, самостійно організовують колективні та добрі справи.
Аналізуючи ІІ етап виховної системи школи можна зазначити, що дана виховна система є життєтворчою та життєдіяльною. Відчувається робота щодо соціалізації учнівської молоді, створення позитивного виховуючого середовища. Активізовано роботу з учнями 1-4 класів. Велика увага приділяється питанням щодо роботи з учнями, що перебувають на обліку школи, впроваджуються інноваційні технології, започатковано методику КТС (колективної творчої справи).
Протягом 2008-2009 начального року вся діяльність педагогічного та учнівського колективів була направлена на реалізацію завдань ІІІ етапу виховної системи школи , на відпрацювання змісту та структури виховної системи. На цьому етапі остаточно утверджується системоутворююча діяльність, пріоритетні напрямки функціонування виховної системи. Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування, створених у попередніх роках та впроваджено нові проекти учнівського самоврядування « Волонтером бути модно!», «Люблячі батьки - щасливі діти». Ініціаторами створення проектів були активісти школи. Кураторами проектів є педагоги. Хочу відзначити, що проектна діяльність в контексті розвитку та становлення виховної системи школи дала можливість реалізувати себе не лише вихованцям школи, а й педагогам, налагодилася тісна співпраця педагогів та учнівської молоді щодо реалізації завдань різних проектів. Кожен проект започаткований у школі є актуальним і результативним.
Ви можете запитати – чи справді учні є ініціаторами проектів і чи справді вони є активними учасниками в їх реалізації? Так, і це не лише слова.
Для прикладу: випускниця школи Подлужнова Аня, маючи проблеми в родині (між батьками) запропонувала проект «Любляі батьки-щасливі діти!». При обговоренні питань щодо впровадження даного проекту в ми дали можливість показати нам дорослим, як вона, особисто, бачить реалізацію даного проекту. І почули наступне:

- через організацію тренінгових занять для батьків
- участь батьків у виховних заходах
- через залучення батьків до колективних добрих справ, проектів, тощо.
Це дасть змогу батькам більше приділяти увагу своїм дітям, бути активними учасниками заходів, брати активну участь в житті школи, класу. Цей проект підтримано кожним учнівським колективом. Соціально-психологічна служба «Родинне коло» спланувала проведення тренінгів для батьків за їхніми запитами, класні керівники організували родинні свята із залученням батьків, актив налагодив співпрацю з батьківським активом щодо участі у проектах учнівського самоврядування. Завдяки цьому було проведено велику системну роботу.
Все це дало змогу у 2010-2011 навчальному році започаткувати в кожному учнівському колективі проекти з родинного виховання («Пісні моєї долі», «Чудові дивоцвіти», інші).
Методичне об′єднання Класні керівники на протязі двох останніх років працювали над проблемним завданням «Підвищення рівня вихованості та виховання культури поведінки і спілкування серед учнів школи». Проведено засідання методичного обєднання класних керівників:
- «Організація виховної діяльності з класом»
- Тренінг «Культура поведінки і спілкування»
- «Круглий стіл «Адаптаційна педагогіка: робота з дітьми, схильними до девіантної поведінки»
- Організація роботи з батьками
- Ділова гра «Методика організації КТС»
- Презентація проектів «Виховна робота в учнівському колективі».
Важливим етапом у реалізації завдань ІІІ етапу виховної системи школи є необхідність уводити у моральний досвід вихованців вчинки ускладненої психологічної побудови, коли учень для досягнення результату застосовує побічну моральну дію, підпорядковану прямій меті. Прикладом є те, що створений у 2006-20007 році проект учнівського самоврядування «Легіон порядку» продовжив свою роботу. Випускники 2007 року продовжують чергування під час превентивних дискотек «Молодь за здоров’я», є кураторами проекту «Молодь і футбол». Вчинки ускладненої психологічної структури значно розширюють моральну сферу вихованців, призводять до інтенсивної особистісної самоактуалізації і самоутвердження в шкільному середовищі. Ефективність формування активної громадянської позиції значним чином залежить і від педагогічних технологій. У сучасній виховній системі активно використовується та розробляється чимала кількість педагогічних засобів, інноваційних форм і інтерактивних методів, які спрямовані на реалізацію мети громадянського виховання учнівської молоді.
Демократично та прозоро знову організовано вибори Лідера Дитячої Спілки «НЕОН». Проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування виховним простором. Основна увага при цьому зверталася на потенціал змісту форм і методів роботи, на основі якого розгортається діяльність вихованців, та на особливості їхнього рольового функціонування у групових взаємодіях. Це і робота Школи Лідерів, організація цікавих КТС, впровадження проектів учнівського самоврядування, діяльність волонтерського загону школи, тощо. Слід відзначити дієву роботу органів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН». При Спілці протягом року діяли проекти учнівського самоврядування: «Квіти біля школи», «Культура – це МИ!» , «Всі ми рівні, всі ми різні» , «Молодь і футбол» , «Волонтером бути модно», «Шкільна газета «НЕОН» ,«Історія школи», «Подорож в Країну майбутніх Зірок», продовжено роботу Школу сприяння здоров’ю , організовано та проведено декаду учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Аналізуючи підсумки роботи Школи Лідерів у активу школи та їх педагогів-консультантів виникла ідея щодо створення Школи наступності по вихованню майбутніх лідерів Дитячої Спілки «НЕОН».
У 2009-2010 навчальному році виховна система школи вийшла на завершальний етап. Цей етап був вирішальним і важливим, як для педагогів так і учнів школи. Сьогодні можна сказати, що виховна система нашого закладу відповідає всім принципам її життєдіяльності. Завдяки реалізації завдань напрацьовано певні здобутки. Учнівська молодь школи є активним учасником вирішення завдань навчально-виховного процесу, впроваджуються і є результативними проекти учнівського самоврядування, створені самими учнями. Організовано виховання майбутніх лідерів через Школу наступності , яку організовують самі активісти школи, а педагоги є лише консультантами. У 2009-2010 році започатковано проект для учнів 2-4 класів «Організація учнівського самоврядування молодших школярів». Створено «Школу Майбутніх Зірок» для учнів 1-4 класів та «Школу Майбутніх Лідерів» для учнів 5-7 класів. Роботою шкіл керують активісти школи. Консультантами є педагог-організатор та практичний психолог. Заняття в Школах проходять у формі тренінгу. Це дало можливість значно активізувати роботу в учнівських колективах, більше реалізувати учням себе в різних напрямках виховної роботи. Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування. Традиційним стало проведення декади учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Позитивним є те, що завдяки вчинковому вихованню, через реалізацію завдань проекту «Вчинок, як духовне надбання особистості» до участі у проектах, заходах, залучено всіх учнів з «групи ризику» та тих, що перебувають на обліку школи. Створено позитивне виховуюче середовище для самореалізації кожного вихованця. Учнівське самоврядування є одним із головних напрямків розвитку навчально-виховного закладу. Адже саме в школі учні проводять більшу частину свого життя. А навчити жити дітей у цьому світі, це одне із першочергових наших завдань. Учні, які знайшли себе в самоврядуванні дійсно змінюють життя школи, міста, а в майбутньому внесуть нові зміни і в державі. Бо бути громадянином, відповідальним, організатором – цьому вчать саме дитячі об’єднання.
Для нас, дорослих важливо вчасно побачити, допомогти, бути поруч та підтримати. Хочу зазначити, що для нас, педагогів школи , учнівське самоврядування –це досить серйозно. Учні є активними учасниками нарад при директору, засідань батьківського комітету школи, ради школи, ради профілактики школи. У школі діє трьохстороння Угода про співпрацю школи, ради батьків та лідерів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН» ( з 2007 року).
Довіряючи учням серйозні справи, питаємо з них по-дорослому.
Протягом 2006-2010 років у закладі впроваджувалися проекти учнівського самоврядування:
- «Квіти біля школи»
- «Молодь і футбол»
- «Всі ми рівні, всі ми різні»
- «Шкільна газета «НЕОН»
- «Подорож в Країну Майбутніх Зірок»
- «Історія школи»
- «Волонтером бути модно!»
- «Люблячі батьки, щасливі діти»
- «Організація роботи учнівського самоврядування

Дана виховна система школи дала можливість приймати нові рішення щодо удосконалення виховної роботи в закладі. Так у школі започатковано конкурси «Учень року», «Клас року», «Класний керівник року». Вивчався кращий педагогічний досвід класних керівників з питань «Родинне виховання – основа виховання особистості», «Забезпечення взаєморозуміння і взаємодії школи і сім′ї у здійсненні комплексного підходу до виховання дітей», «Естетичне виховання – один із напрямків виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості дитини», «Виховання морально-етичних цінностей молодших школярів, «Роль учнівського самоврядування у згуртуванні дитячого колективу». Започатковано випуск Книги Року «наші досягнення».
У наші дні в процесі змін в закладах освіти учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.
Учнівське самоврядування у нашому закладі сьогодні – це доросле і серйозне життя, це активна життєва позиція, це формування особистісних рис, можливість проявити свої лідерські здібності та навчитися бути лідером, уміння жити серед людей, створення позитивного виховуючого середовища в якому є місце для кожної дитини, для кожної ідеї. Є бажання адміністрації школи, педагогів до нових змін, дати можливість учням бути собою, відчути себе не сторонніми спостерігачами , а активними учасники шкільного життя, - ось що є першочерговим.

Створення та діяльность соціально-психологічного театру

Важливе значення у вихованні особистості належить інноваційним формам роботи, однією з яких є створення та діяльність соціально-психологічного театру, що активно формує суспільно-психологічний ідеал, виражаючи його у вигляді певних психологічних образів, з допомогою яких соціально-психологічні ідеї, моральні норми, життєві цінності перетворюються в особистий досвід людини, органічні набутки її характеру. Особливо вагомий виховний потенціал має театральне мистецтво, в якому життя відтворюється живою, конкретною людською дією. Сила емоційно-почуттєвого та ідейно-психологічного впливу театральної гри робить її одним із найефективніших психолого-педагогічних засобів формування ціннісних орієнтацій підлітків, утвердження здорового способу життя, зокрема створення умовної реальності, в якій підлітки вчаться визначати і розвивати свої потреби, інтереси, загальну спрямованість життєвого шляху.
Тому організація в навчальному закладі соціально-психологічного театру як засобу виховання є надзвичайно актуальною.
Однією з найважливіших умов виховного впливу соціально-психологічного театру є усвідомлення педагогічним колективом, громадськістю значення самодіяльної театральної творчості учнів, включення її елементів у систему навчально-виховної роботи.
Розуміння ролі театральної творчості передбачає особливі вимоги до керівника театру. Видобути із мистецтва соціально-психологічного театру справжню виховну силу може тільки та людина, яка розуміє його специфіку, відчуває внутрішню силу і потенціал театру і акторів. Необхідними для керівника театру є знання вікових особливостей, широка поінформованість стосовно соціальних, психологічних проблем молоді, уміння створити ситуацію формування соціальних, життєвих цінностей у підлітків засобами соціально-психологічної театральної гри. Робота з акторами потребує серйозної підготовки, режисерських навичок, консультацій психолога, постійний пошук нових театральних прийомів гри. Необхідно створювати атмосферу підтримки театру, “ситуацій успіху”, визнання серйозності справи, якою займаються актори. Лише за таких умов можливий ріст особистості і її розквіт.
Важливою умовою роботи театру як засобу формування ціннісних орієнтацій, утвердження здорового способу життя є удосконалення змісту діяльності театру, створення нових програм відповідно до проблем молодіжного середовища, їх світосприймання і переживання життєвих реалій.
Надзвичайно важливим є репертуар, підбір для сценічних постановок таких програм, які порушують соціальні, психологічні, молодіжні проблеми, дають можливість включити підлітків у процес активного пізнання й засвоєння цінностей, бажання берегти себе і своє життя. Програми мають бути такими, що дають можливість підліткам висловлювати свої думки, аналізувати, визначати свою позицію, проектувати моделі життєдіяльності і допомагати іншим підліткам у цьому. Водночас програми соціально-психологічного театру створюються за часом гри до 20 хв., одні сценічні образи змінюються іншими, доповнюючи і підсилюючи гру акторів музичними і психологічними заставками, що несуть певне смислове, психологічне навантаження.
Театр – наймогутніший засіб виховання (моя особиста думка!); з ним пов’язані наші сподівання та надії на зміцнення моральності у молоді, утвердження здорового способу життя, становлення особистості через самопізнання.
В організації соціально-психологічного театру є простір, свобода вибору для вияву здібностей керівнику, консультанту театру, юним акторам у написанні та створенні програм. Участь акторів-вихованців в такому творчому процесі активізує їхню думку, допомагає більш серйозно замислитися над життям та його змістом, пильно дивитися на життєві проблеми, визначати до них власне ставлення, бажання замислитись над своїм життям однолітків, глядачів, застерегти від невиправних кроків, ситуацій. Матеріал створених програм має бути таким, щоб усі актори мали можливість брати участь у постановці і проявити себе (кількість акторів в театрі від 5 до 10 0осіб), саме тоді вони перебувають у стані активного пізнання себе, інших і світу через соціально-психологічні засоби гри.
Важливою умовою функціонування соціально-психологічного театру як засобу виховання школярів є організація його роботи на основі виховної технології, що вимагає розуміння її вихідних принципів.
Ними є:
• цілеспрямоване створення емоційно-збагачених виховних ситуацій;
• особистісно-розвиваюче спілкування;
• використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості;
• систематичний аналіз власних і чужих вчинків.
Соціальні норми засвоюються підлітками, якщо вони емоційно переживаються. Щоб це сталося необхідно демонструвати моральну норму не як поняття, а як форму конкретної події, вчинку чи їх наочних моделей, розігрувати все по-справжньому самими акторами театру. Тому моральні та життєві цінності у програмах соціально-психологічного театру подаються насамперед через сюжет, позицію та гру акторів, що робить їх засвоєння підлітками більш стійкими, аніж через інші форми роботи.
Значні можливості для створення необхідних виховних ситуацій мають позасценічне спілкування, вміле використання індивідуального підходу до виховання особистості актора з вдалим поєднанням корекційної роботи, психологічних консультацій.
Принцип особистісно розвиваючого спілкування передбачає, що режисер, консультант розуміє, визнає, і сприймає особистість підлітків; сприймає їх як рівноправних партнерів в умовах співпраці. Така співпраця, що ґрунтується на довірі до юних акторів, вірі в їхні творчі сили, акторські здібності, можливості, є умовою діяльності соціально-психологічного театру. Важлива й спільна робота керівника, консультанта та учасників театру з визначення провідних ідей програми, їх значущості, як для кожного актора так і глядачів, врахування думок підлітків у процесі створення програми, сценічних образів, написання програми, пошук виражальних засобів, музичне оформлення.
Це буде виявом суб’єкт-суб’єктної взаємодії, під час якої режисер і учні-актори об’єднані творчим діалогом з метою активного саморозвитку і самовираження особистості, виявлення найкращих якостей кожного.

Принципом діяльності театру є також використання співпереживання, що передбачає розвиток у підлітків емоцій і почуттів. На формуванні здатності до уявлення ґрунтується акторська майстерність. Як вказував К.Станіславський, без уяви неможливі творчість і збагачення емоційної сприйнятливості людини. Соціально-психологічний театр, розвиваючи емоції та почуття юних акторів, повинен спиратися на їхній власний досвід переживань. Багаторазові ж емоційні переживання узагальнюються і пов’язуються уже не конкретною ситуацією, а зі способом моральної дії, що закріплюється у відповідне етичне поняття, формує ціннісні орієнтації.
Діяльність театру будується також на принципі всебічного і систематичного аналізу підлітками-акторами власних і чужих вчинків. У юних акторів є можливість порівнювати вчинки героїв програм і свої власні, аналізувати їх та робити висновки. Активну внутрішню діяльність викликає порівняння двох полярних за соціально-психологічним значенням вчинків, що відображаються, зокрема, у сюжетах програм, побудованих на протиставленні Добра і Зла, Світла і Темряви, Любові і Ненависті тощо.
Соціально-психологічний театр – як інтерактивна виховна технологія, використовує принцип послідовності та наступності, що передбачає підбір театрального колективу, залучення до участі в театрі учнів з “групи ризику”, система роботи з акторами, створення “ситуацій успіху”. Керівник-режисер, “підводячи” учасників театральної діяльності до сценічного втілення програм, допомагає їм у міру їхніх здібностей і можливостей правдиво, емоційно, цілеспрямовано показати в сценічних умовах логіку всієї лінії дійової особи, спочатку діючи в ролі “від себе” та беручи до уваги умови перевтілення.
У діяльності театру необхідно широко використовувати метод дискусії. Він створює умови, коли учні-актори можуть не лише виразити свої погляди та переконання, а й співставити їх з позиціями інших однолітків, відстояти свою точку зору.
Народжена в ході гострої дискусії колективна істина стає своєрідним капіталом і перетворюється на переконання. Дискусію можна застосовувати при обговоренні подій, вчинків героїв програм, з’ясуванні можливості наслідування їх у реальному житті.
Підсумовуючи обґрунтування педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій, навичок здорового способу життя підлітків у діяльності соціально-психологічного театру, зазначимо:
1. Ефективність використання соціально-психологічного театру як засобу виховання вимагає належного рівня усвідомлення педагогами ролі театральної діяльності у навчально-виховного процесі, активної життєвої позиції керівників та організаторів театральної творчості, глибокого знання вікових особливостей підлітків, цілеспрямованих, наполегливих зусиль.
2. Важливим є вдосконалення змісту діяльності театрального колективу.
3. Результативність діяльності театру залежить, насамперед від репертуару, актуальності програми, сценічної майстерності акторів. Необхідний підбір для постановок таких програм, які порушують соціально-психологічні проблеми.
4. Важливою умовою функціонування театру як засобу виховання підлітків є:
- організація роботи театру на основі виховних технологій;
- бажання підлітків займатися в соціально-психологічному театрі;
- створення умов для організації та життєдіяльності театру;
- визнання акторів за значущість гри в театрі;
- захоплення режисера і консультанта даною формою роботи.
Найголовнішим завданням діяльності театру має бути не перетворення підлітків в акторів, а використання засобів театрального виконавського мистецтва для формування зрілої, здорової, соціально-активної, розвинутої, гармонійної, творчої особистості.

Роль соціально-психологічного театру у профілактиці негативних проявів у молодіжному середовищі
Сучасний період розвитку суспільства відзначається великими психологічними навантаженнями на особистість та значними вимогами до її здатності керувати своєю життєдіяльністю. Молодь опиняється в таких умовах, коли вона має велику кількість альтернатив щодо свого розвитку, які не нав’язуються примусово суспільством, але внутрішні перешкоди, що діють підсвідомо, підштовхують до неадекватних вчинків та вибору.
Практична психологія вивчає глибинно-психологічні та соціально-психологічні передумови виникнення деструктивних особливостей психіки суб’єкта, які впливають на його вибір. Глибинно-психологічні фактори – це фактори, які відображають індивідуальну психологічну картину внутрішнього світу людини, у взаємозв’язку свідомого та несвідомого, історія яких пов’язана як з історією соціуму, так і з історією особистого життя. При цьому соціально-психологічні фактори – це ті, що пов’язані з групою, до якої входить суб’єкт, з його стосунками, що складаються з оточуючими та значущими людьми.
Соціально-психологічний театр “Погляд” об’єднує творчу молодь, що прагне до самовдосконалення та яка намагається допомогти підліткам, одноліткам, батькам, вчителям, дорослим.
1. Театр може показати людям, яким чином впливають певні соціально-психологічні фактори на вирішення конфлікту, надати в образному вигляді ті психологічні знання, які потрібні для сучасної молоді. Програми, які створено творчою групою театру, корисні і для молоді і для батьків.
Мета театру:
- впровадження даної форми роботи – як засобу формування навичок здорового способу життя; профілактики правопорушень серед учнівської молоді; боротьби з негативними проявами в молодіжному середовищі;
- залучення до діяльності в театрі учнів з “групи ризику”;
- допомогти підліткам адаптуватися в соціумі;
- формування активної життєвої позиції.
Основні завдання соціально-психологічного театру:
1. Профілактика наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, ранніх статевих стосунків серед підлітків та юнацтва.
2. Попередження домашнього насильства.
3. Навчання підлітків та батьків методам конструктивного вирішення конфліктних ситуацій.
4. Розповсюдження досвіду роботи для створення профілактичних театрів у місті та області.
5. Формування нового відношення населення до роботи психолога.
6. Психотерапевтичний вплив на акторів театру методами арттерапії.
7. Формування активної життєвої позиції та вміння адаптуватися в соціумі.
8. Виховання толерантності та толерантного ставлення до інших людей.
Театральна гра – це цілеспрямований процес утіленння образу, який регулюється свідомістю й потребує від актора осмислення ролі, проникнення в її глибинну сутність, відтворення характеру, логіки поведінки, намірів персонажа, тому однією з головних форм діяльності театру є робота над створеними програмами.
Робота над програмою складається з таких етапів:
• Читання та обговорення програми.
• Розподіл ролей.
• Читання по ролях.
• Визначення основних ідей, подій програми, наскрізної дії, надзавдання.
• Визначення акторського завдання.
• Робота над програмою, підбором музики.
• Розробка світлової партитури.
• Репетиції.
• Технічні прогони.
• Прогони в костюмах.
• Генеральний прогон.
• Завдання програми.
• Психологічний настрій кожного актора.
• Прем’єра програми.
Перед тим, як розпочати роботу над програмою, проводиться ретельний аналіз. Визначається, хто може зіграти ролі. Причому береться до уваги віковий чинник, психофізичні дані, індивідуальні особливості та рівень майстерності підлітків. Увага звертається й на особисті побажання дітей.
Метою такого аналізу є відбір учасників групи, за даними психофізики, акторської майстерності і практичного багажу якнайкраще відповідають параметрам обраних ролей, у змозі втілити задум на сцені, виконати всі поставлені завдання й донести до глядача ідею програми.
Створюються умови, щоб у колективі акторів театру працювалося легко, цікаво, невимушено, щоб панувала дружня атмосфера, і кожен старався в міру своїх індивідуальних здібностей.
У роботі над програмою кожен повинен знати життя свого персонажу, що відбувалося і що відбувається з ним, уміти пояснити його вчинки в програмі і знати, як складається життя по закінченню програми, повинен визначити для себе логіку поведінки свого героя й усвідомити його дії і вчинки, зрозуміти чому в певній ситуації він повівся так, а не інакше.
Юним акторам обов’язково слід попрацювати над словесною дією, якщо у творі є монологи, знати внутрішню дію, визначити внутрішній конфлікт і психофізичну поведінку актора під час монологу.
Усі виконавці програми мають відчувати й реагувати на партнера, слухати й чути його слова, правильно оцінювати його дії й ставитись одне до одного зважаючи на образи. Тільки за таких умов може визріти кульмінація. Тільки тоді глядачеві стане зрозуміле надзавдання, яке ставив режисер. Почуття і прагнення у глядача мають бути прив’язані конкретно до цієї програми.
Необхідно розбурхати, пробудити, заставити замислитися глядача, аби він зрозумів, що він ховає за мішурою веселості, неадекватності. Щоб досягти такого результату, потрібна бездоганна гра всіх без винятку акторів. Але вся складність полягає в тому, що актори – це тільки діти, які лише намагаються опанувати, зрозуміти, збагнути таку цікаву й необхідну професію, як актор. В цьому і полягає завдання режисера театру.
Педагогу-режисеру мало знати сутність театрального мистецтва. Він повинен пам’ятати й розуміти, що він виступає посередником між підлітком і соціально-психологічним театром. Педагогічне завдання педагога-режисера та консультанта полягає в такій організації процесу пізнання акторської майстерності, що сприяє природному вияву власних внутрішніх сил дитини.


Сценарій програми-роздуму «В пошуках самого себе…»
Соціально-психологічна проблема:
Пошук себе, як особистості у цьому світі, проблема «дорослі-діти», пошук відповідей на питання «Який Я?», «Хто Я ?», шлях до самовдосконалення, самовизначення, самовиховання.

Мета програми:
Показати глядачеві проблему «Я-Особистості», проблему пошуку і знаходження себе у цьому житті, формувати бажання молоді до самопізнання і самовдосконалення, показати проблему «дорослі-діти». Засобами акторської гри передати глядачам проблеми сьогодення «Квадрат», «Ти-не лялька», «Маріонетки», «Маска», «В черзі до дорослого», «Подорож в пошуках себе», намагатися змусити глядача задуматися над питанням – Хто Я ?, Який Я ?, допомогти учням-акторам побачити себе з іншого боку, відкрити свій внутрішній потенціал, творчі здібності, акторську майстерність, допомогти пізнати себе та адаптуватися в соціумі.
Керівник театру Козубенко Т.М., директор школи
Учасники програми: актори – старшокласники
Головний режисер Козубенко Тетяна Михайлівна, директор школи
Режисер програми Подлужнова Анна, учениця 11 класу, заступник Лідера Спілки
Сценаристи програми Козубенко Тетяна Михайлівна, Подлужнова Анна
Консультанти програми Похил Любов Дмитрівна практичний психолог
Ідея щодо підбору музики Козубенко Тетяна Михайлівна, Канівець Віталій, Подлужнова Анна
Музичне забезпечення
та світлові ефекти Канівець Віталій
Ідея створення костюмів, реквізиту Козубенко Тетяна Михайлівна Подлужнова Анна
Психолого-хореографічні
постановки Юр’єва Альона
Подлужнова Анна


СЦЕНА 1
«Знайомтесь, театр «ПОГЛЯД»
(звучить пісня Альфа «Театр», актори розкладають реквізит, композиція появи театру «Погляд» в шкільному театральному світі)
СЦЕНА 2

«Вийди з КВАДРАТУ!»


(Звучить пісня групи ТОЛ «ХТО Я ?», на сцені 4 постаті в різних манерах постави по кутках «квадрат», постаті одягнені в одяг з мішковини, що уособлюють в собі образ проблем, стереотипів, шаблонів, страху, байдужості. З’являється героїня –ОСОБИСТІСТЬ, яка в центрі «квадрату» - образ проблем)

Автор: Одного разу у своєму житті Ти вирушив в подорож
Це найбільша Твоя подорож
Це подорож в пошуках самого себе…
(кожна постать-образ говорить слова про
проблему, яку він грає)

1 образ ( стереотип): Я –стереотип! Ти така, як і всі!
Що ти з себе корчиш?
( героїня з острахом переводить погляд на інший образ)

2 образ (маріонетка):Я – маніпулятор! У мене не має ніяких
почуттів до тебе і я використовую тебе,
як ляльку…
(героїня переводить погляд на інший образ)
3 образ (маска): Я – твоя маска, яка тобі так потрібна!
Ти можеш сховатися за нею!
( героїня дивиться на інший образ)

4 постать ( образ байдужості): Я – людська байдужість!
Твоїм ровесникам та дорослим
байдуже чи станеш ти особистістю!..

Особистість: Ви будете здивовані дізнавшись, скільки людей
тікають при зустрічі з перешкодами. Чи не
нагадує тобі твоє життя у «Квадраті»:
виходити за його межі –не можна, ти
залежний від думок інших, стереотипів, маски.
Ти хочеш жити в клітці? Поламай стереотипи
та шаблони у своїй голові.
Дозволь собі вийти за межі квадрату!

( героїня завмирає)

СЦЕНА 3
«Ти – не лялька!»
( звучить пісня А.Макаревича «Маріонетки», постаті стоять на сцені по-іншому)

Автор: Є люди – клони, маріонетки,
Ляльки з театру, на ниточках,
ЗА котрі їх тримає хтось інший,
За кожним з них – байдужість і страх
(композиція «Маріонетки», до рук Особистості прив’язують мотузки, танцюють в однакових рухах, як ляльки, героїня звільняється від мотузок, образи залишаються з мотузками на руках)

Особистість: Беручи щось від інших не втрачай себе.
Пам’ятай, ніколи не втрачай себе!
ТИ ж не лялька, якою граються, або смикають
за мотузки, ти –Людина! Ти – Особистість!»

( постаті по кутках, спинами до глядача, одягають маски, стають в один ряд)


СЦЕНА 4
«Зірви маску»
(звучить пісня «МАСКА», образи-маски
повертаються до глядача, композиція «Маски»)

Автор: Ти носиш маску, як костюм
І твоя маска змінюється з часом.
Маска – справжній витвір мистецтва,
тому що з року в рік ти її вдосконалюєш
і вона все більше стає схожою на твоє обличчя

Особистість: Живучи за законами маски ти не можеш
Робити те, що хочеш. Вона змушує тебе жити
в рамках, твоя маска із захисту перетворилася
на ланцюги ( кайдани).
(героїня зриває маску з образу, образ ховає обличчя в долонях. Інший образ зриває з себе маску сам)
2 образ (маска самоствердження):
Що дозволяє звільнитися від маски? Відчуття власної цінності, цінності того, який ти є насправді. Маска, як спосіб самозахисту мені більше не потрібна!
3 образ ( маска самозахисту): ( боячись, з острахом, трохи відкриває обличчя)
Зняти маску – це страшно! Я пам’ятаю той жах, що заставив мене її одягти. Жах від того, що я –справжній, нікому не потрібний… я сам себе обмежив своєю маскою, сам собі не дав бути собою…

4 образ( маска, щоб відволікти увагу):
Я пам’ятаю цей жах… Всередині боротьба
почуттів… Сьогодні я на сцені і граю…
граю не роль…
а самого себе…
(зриває маску)
Я володар своєї маски, яка мене мучила,
і я вільна і знайшла сили її зірвати!

Особистість: В житті, як в граматиці:
винятків більше ніж правил…
І саме ТИ – виняток із всіх правил!

( звучать слова із пісні А.Макаревича «Не стоит прогибаться под изменчивый мир»)

СЦЕНА 5

«В черзі до Дорослого»

(образи під мелодію стають особистостями, беруть в руки папки, героїня йде повз них , задумуючись над життям, а їй в руки кладуть важкі купи паперів, образи стають за нею в чергу, задіяно глядачів із залу, діалог у черзі, черга рухається, змінюється)

Автор: Черга до Дорослого… Черга за любов’ю, за розумінням,
за підтримкою… від тебе Дорослий… Ми стоїмо в
черзі до тебе, Дорослий! Частіше всього ми чуємо від
вас, дорослих: «У мене не має часу», «Відчепися»,
«Підійди пізніше, я зайнятий», «Я так втомилася, давай
іншим разом», «Мені зараз не до тебе»,
«Хіба це проблема»…

Героїня (виглядаючи із-за папок):
Життя – це суцільна черга, за кожним хтось стоїть. Як часто за паперами, проблемами дорослі не чують нас, не знаходять для нас часу…
1 образ: Ти в черзі за любов’ю?
- Так…

2 образ: А я в черзі за розумінням… А ти?
- Я теж..

Хлопець із залу: А мені так потрібна підтримка!

3 образ: Як далі жити? Хто мені допоможе?

Дівчина із залу: Що за черга? Ви вже не маленькі,
вирішуйте свої проблеми самі

(звучить частина пісні С.К.А.Й. «Особистість», учасники рухаються по сцені, задумуються, потім наближається білий лист – біла тканина - символ дитячої чистої душі, купа папок, паперу, падають на підлогу)

Героїня: Погляньте, це білий аркуш паперу.
Яку історію свого життя я напишу?
Як мені зробити якомога менше помилок?
Якою я стану у цьому житті?
Дорослий , допоможи написати історію
мого життя…
Зрозумій – я тут! Я Є!!!! Ти потрібен мені!

(задумується)
Краще написати історію мого життя ,
а не накази, розпорядження…

ВСІ УЧАСНИКИ-АКТОРИ ЙДУТЬ РАЗОМ,
СТІНОЮ, МОВЧКИ ДО ДОРОСЛИХ,
ЗУПИНЯЮТЬСЯ, ДИВЛЯТЬСЯ ЇМ У ВІЧІ
І РАЗОМ ГОВОРЯТЬ:

ВСІ: Я – тут! Я Є! Ти потрібен мені!




СЦЕНА 6

«Подорож у пошуках себе»

(актори повертаються , йдуть на сцену, образи беруть червону тканину - символ великої проблеми, композиція «Кокон», героїня вивільняється із «проблеми»-кокону, образи присідають)

Героїня: Одного разу у своєму житті ти вирушаєш у
подорож, це найбільша твоя подорож – це
подорож в пошуках самого себе… У тебе
достатньо сил, аби витримати цю подорож.
Важливо, аби поруч були надійні люди, хто допоміг
би тобі стати справжньою особистістю.

(слова на фоні музики читає героїня)




СЦЕНА 7
«Не бійся жити!»
(звучить мелодія «Психодрама», відбувається взаємозв’язок із глядачами, звучать фінальні слова)

1 актор: Кожен із вас особистість – неповторний і єдиний!

2 актор( виводить із залу): Нехай інші хочуть бути схожими на тебе!

3 актор: (виводить дорослого): Мені так потрібна твоя любов, підтримка і розуміння!

4 актор: Почни пошук самого себе! Знайди Себе!

Автор ( учасник театру): Ти боїшся виглядати нікчемним?
Ти боїшся що ти ніхто? Це не так…
У кожного з вас є все… Лишається тільки себе знайти!
І стати тим, ким ти хочеш стати!
Учасник із залу: Ми говоримо від імені молоді і ось
Думка молоді Смілянського форуму
(зачитує)
Особистість: Тебе вчора – вже нема, завтра – тебе ще нема.
Ти є тільки зараз! Наступна мить буде
іншою… І знову і знову… Ти вже будеш
іншим! Кожен з нас сам вибирає - актор в чужій
ролі, або ти –справжній! Відомо одне – рано чи
пізно маскарад закінчується і всі бачать який
Ти є насправді… Життя –не маскарад!

(звучить фінальна пісня М.Бурмаки «Не бійся жити!»,
актори йдуть в зал до глядачів і роздають буклети своєї програми)

Каждый ищет себя в этой жизни

Каждый из нас ищет себя в этой жизни. Разве неправда? Кто-то в любви, кто-то в работе, кто-то в детях… И каждый ищет СЕБЯ!
  Как я нашла себя?! В чем я нашла себя?
Самое важное, что я нашла себя в материнстве, родила чудесную дочь Богдану. До сегодняшнего дня я нахожу себя ней.  Я передала весь жизненный опыт, который имела ей и теперь пришло время, когда я учусь у нее.
  Я нашла себя в призвании. Я- Учитель! Каждый день я ищу себя, я работаю над собой, я хочу быть лучше и лучше ибо в моих руках – дети, самое дорогое, что есть в этой жизни…
  Я нашла себя в  созданном мною социально-психологическом театре «МАСКА». Неповторимое, творческое ДИТЯ!
   Я нашла себя в новом увлечении, которое стало интересным новым проектом в моей жизни – это косметический бренд ТИАНДЕ!!! Здесь я открываю свои новые стороны и по-прежнему ищу себя, новую, еще никому неизвестную.
  Я нашла себя… я продолжаю искать себя… А ты?