Виховна система школи

Свого часу не мала можливості знайти матеріали щодо створення виховної системи школи. Тож пропоную Вам матеріали виховної системи школи, які пройшли апробацію на практиції.
Виховання – процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законом суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів.
Головними цілями та завданнями виховного процесу в сучасній школі є:
- орієнтація на духовно збагачену особистість;
- виховання має бути вільним;
-основна увага педагогів має надаватися моральному вихованню особистості учня з пріоритетом загальнолюдських цінностей, де провідна роль належить вчинковому вихованню. Завдання школи - так побудувати діяльність, щоб сама її організація виховувала у дітей високі моральні якості, забезпечення індивідуального підходу у вихованні, що ґрунтується на власному виборі дитини, а звідси - побудова виховання на висновках з наукового аналізу результатів спостереження та вивчення дитини
Сьогодні ми, дорослі, маємо збагнути помилковість колишніх поглядів, усвідомити неминучість та глибинність реформ, у тому числі й освітньої сфери. У науково-теоретичній термінології це означає будувати особистісно-зорієнтовану систему едукації. На рівні стосунків цей підхід веде до здійснення партнерства – педагогіки співробітництва. Зміст виховання сьогодні випливає не з «потреб суспільства», не повинен навязуватися кимось, а має визначатися на основі прогнозованих конкретних потреб самої Дитини. Саме Дитина з її потребами і є «замовником» і змісту, і форм, і методів виховання. І саме зміст виховання є серцевиною будь-якої виховної системи.
Суть соціального замовлення суспільства школи полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань і умінь, навичок, а й здатна активно включитися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, стати учасником самоврядування народу. Одним із найважливіших факторів формування в учнів таких якостей є учнівське самоврядування. Активна громадянська позиція формується під час залучення учнівської молоді у систему оточуючого соціального середовища. У процесі соціалізації в молодої особистості формується відчуття суспільної приналежності та розвивається здатність успішно виконувати свою соціальну роль.
У 2006 році я очолила педагогічний колектив школи №4. До цього працювала 7 років на посаді заступника директора з виховної роботи. Вивчивши питання стосовно виховної роботи в школі, побачивши реальні проблеми, а саме: скоєння правопорушень, зривання навчальних занять, некоректна поведінка учнів до вчителів, байдужість до життя школи, було прийнято рішення щодо проведення спільного засідання адміністрації школи, вчителів та активу з метою вивчення проблем та постановки завдань щодо вирішень проблем.
Саме така зустріч стала поштовхом щодо створення виховної системи школи, оновлення змісту роботи соціально-психологічної служби «Родинне коло», створення Дитячої Спілки дітей та юнацтва «НЕОН».
У 2006-2007 навчальному році у закладі було створено виховну систему «Вчинкове виховання в аспекті становлення органів шкільного учнівського самоврядування».
Що ж являє собою виховна система з точки зору науковців?
Виховна система - це:
Соціальна система : її ядро – люди та їхні потреби, мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, дії, відносини. Ця система обумовлена суспільною потребою у створенні спеціальних умов для розвитку у людини здібностей жити і працювати у соціумі, освоювати і виконувати соціальні ролі.
Педагогічна система: її функціонування пов’язане з реалізацією основних педагогічних завдань:
- формування в учнів цілісної системи наукових знань про природу, суспільство, людину;
- оволодіння учнями прийомами і способами основних видів людської діяльності;
- розвиток креативних здібностей дитини, її нахилів і талантів;
- формування в учнів ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і до самих себе;
- розвиток у дитини прагнення і здатності до самопізнання, самореалізації та самоствердження;
- формування у навчальному закладі сприятливого середовища для розвитку і життєдіяльності учнівської молоді.
Ціннісно-орієнтована система: будь-яка виховна система орієнтована на визначені цінності. Для цієї системи характерні наступні ознаки:
- цілі виховної системи є особистісно значущими як для дорослих, так і для дітей;
- спільна життєдіяльність педагогів, учнів і батьків будується на основі гуманістичних цінностей, взаємоповаги, довіри і доброзичливості;
- педагогічна діяльність спрямована на забезпечення умов для прояву і розвитку індивідуальності особистості дитини;
- відчуття захищеності, комфорту, задоволеності життєдіяльністю у навчальному закладі.
Цілісна система: враховуючи, що саме поняття система визначається як цілісне утворення компонентів, які взаємодіють між собою і підпорядковуються загальному, можна стверджувати, що ця риса є істотною і необхідною.
Відкрита система: система самокерована і така що саморозвивається. Виховання є соціальним явищем, яке означає формування і розвиток особистості під впливом усієї сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників. Відкрита система має безліч звязків і відносин з навколишнім соціальним і природним середовищем, що забезпечують функціонування і розвиток системи. Якщо система має високий рівень організації, вона сама змінює, удосконалює зовнішнє середовище, пристосовуючи його до досягнення своєї мети, до завдання збереження цілісності.
Цілеспрямована система: при відсутності цільових орієнтирів, виховна діяльність втрачає свій зміст. Ціль у навчально-виховній системі відіграє роль системоутворюючого і системоінтегруючого фактора. Характер цільових орієнтирів може служити підставою для визначення типу виховної системи.
Як свідчить аналіз останніх психологічних і педагогічних досліджень, найбільш конструктивним і перспективним є вчинковий підхід до вивчення і реформування системи шкільного виховання.
Саме готовність учня до вчинку і здатність вчиняти є найвагомішим показником його душевно-духовного, особистісного розвитку, а, отже, підставою вважати такий підхід грунтовним і актуальним. Бо тільки завдяки реальним вчинкам людина вдосконалюється, самоактуалізується, долаючи пасивність і випадковість свого існування, прокладаючи власний шлях „від царства необхідності до царства свободи”.
Дослідження вчинкового потенціалу особистості учня та психолого-педагогічних умов його формування обумовлюється необхідністю побудови такої моделі потенціалу вчинкової активності, яка б, з одного боку, відповідала онтопсихологічним критеріям пізнання і самопізнання, творення і самотворення як способів специфічно людського буття, а з іншого – могла б використовуватися для розробки та впровадження у шкільній практиці методичного комплексу для діагностики, формування й актуалізації вчинкового потенціалу підростаючої особистості.
Вчинковий потенціал, який має певну природну основу, може з різною ефективністю відтворюватись і реалізовуватись в онтогенезі залежно від соціальної ситуації розвитку підростаючої особистості та її власної суб’єктної активності. Важливою складовою соціальної ситуації розвитку вчинкового потенціалу особистості учня є школа, тому логічно говорити не тільки про вчинковий потенціал підростаючої особстості, а й учинковий потенціал психолого-педагогічної системи в цілому. Особистість найповніше, найвиразніше проявляє себе у вчинку. Сам вчинок визначається як "дія, що розглядається з точки зору єдності мотиву та наслідків, намірів та справ, цілей та засобів, котра, є найсуттєвішим, найглибиннішим осередком психічного в широкому розумінні цього слова, що знімає в собі і суб'єктне, і суб'єктивне в їх різноманітних формах прояву людського в людині .
Кожен вчинок оцінюється за трьома найважливішими показниками:
1) що зробили - практичний результат;
2) чого навчились - інтелектуальний результат;
3) як виявили себе - моральний результат.
Із вчинків складається поведінка, котра є не що інше, як сукупність вчинків, що характеризують загальне моральне обличчя людини, ставлення її до суспільства, інших людей і самої себе.
Сучасна теорія виховання на Україні представлена також і концепцією антропоцентічної оріентації. Центральне місце в системі антропоцентрічної концепції посідає концепція особистісно-орієнтованого виховання І.Д.Беха - вона набула статусу нової філософії освіти. Саме такій технології під силу, за висловом автора «досягнення особистісно розвивальної мети, оскільки воно спрямоване на усвідомлення вихованцем себе як особистості, на його вільне та відповідальне самовираження». Важливим аспектом виховної роботи є досвід І.Д.Беха, який вважав доцільним вичленити основні принципи, яким має відповідати сучасне виховання як залучення особистості до вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації нею свого природного потенціалу та розвитку творчого ставлення до життя.
Ці принципи є наступними:
Принцип національної спрямованості передбачає формування
самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе
ставлення до його культури; повага, толерантність до культури усіх народів,
які населяють Україну.
Принцип культуровідповідності. Вихованець і педагог спільними зусиллями перетворюють зміст історичного морально-етичного досвіду людства на систему відкритих проблем. Така проблематизація моральної культури слугує джерелом особистісного розвитку індивіда, умовою привласнення ним загальнокультурних надбань, а саме виховання здійснюється як культурологічний процес, спрямований на формування базису культури особистості.
Принцип гуманізації виховного процесу. Вихователь акцентує свою увагу на особистості як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, вправляє у самостійності, задовольняє фундаментальні потреби індивіда (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляє оптимістичну гіпотезу її розвитку в майбутньому; стимулює розвиток в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.
Принцип цілісності означає, що виховання організовується як цілісний педагогічний процес; спрямовується на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, на формування в неї цілісної картини світу; передбачає наступність в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях; охоплює всі сфери життєдіяльності дітей, учнівської молоді, здійснюється в різних соціальних інституціях, у навчальній та позанавчальній діяльності.
Акмеологічний принцип. Вихователь орієнтує виховний процес на найвищі морально-духовні досягнення вихованця; створює умови для оптимальної самореалізації особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей; напрями виховної роботи конкретизуються у відповідних результатах — міцно й органічно засвоєних загальнолюдських і національних цінностях; стратегія життя передбачає постійний рух до здійснення все нових, соціально значущих задумів, вміння мобілізуватися на долання труднощів, прогнозування наслідків своїх вчинків; здатність до свідомого прийняття рішень.
Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визначають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстких приписів, не ставиться до вихованця як до пасивного об'єкту своїх впливів; рахується з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей; виявляє емпатію, вдається до конструктивних та продуктивних виховних дій; виявляє творчість та педагогічну рефлексію.
Принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психічного розвитку проявляються у кожного індивіда своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самовартісності, впевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей; надає їй право почуватися індивідуальністю; спрямовує зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, довільної поведінки, базових якостей особистості.
Принцип превентивності. Виховні впливи держави, усіх виховних інститутів, враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовуються на профілактику негативних проявів поведінки молоді, на допомогу та її захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального оточення. При цьому має забезпечуватися система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та набуття навичок безпечних статевих стосунків.
Принцип технологізації. Виховний процес передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості та ведуть до кінцевої мети виховання. Побудований таким чином виховний процес має ознаки проективності, певною мірою гарантує позитивний кінцевий результат.
Принципи виховання набувають реальної дієвості, коли вони виступають стратегічною основою тої чи іншого виховного методу. Останній має доцільно синтезувати, окрім даних принципів, й закономірності тактичного рівня, тобто вимоги до побудови науково обґрунтованої виховної дії як компоненту методу виховання. Особистісно зорієнтоване виховання передбачає мету формування і розвитку у дитини особистісних цінностей. Лише вони спроможні виконувати функцію вищого критерію для орієнтації індивіда в світі для особистісного самовизначення. Цінність сьогодення підростаючого покоління вимірюється ступенем оволодіння підростаючою особистістю культурними здобутками людства та ступенем особистісної віддачі у своєї життєдіяльності. Таким чином, створюються соціально-психологічні засади інтенсивних особистісних потреб дитини в даний час. Особистісно зорієнтоване виховання надає можливість вихованцеві краще функціонувати як особистість.
У 2006-2007 навчальному році розпочато впровадження І етапу розвитку виховної системи школи. Закладено основи виховної системи, розпочато впровадження нових ідей, проаналізовано діяльність соціально-психологічної служби школи, органів учнівського самоврядування, стан правової освіти та виховання учнів, організовано соціально-психологічну діагностику виховного процесу. Виходячи з аналізу роботи прийнято рішення про створення нової моделі учнівського самоврядування – Дитячої Спілки дітей та юнацтва «НЕОН», оновлено роботу соціально-психологічної служби «Родинне коло», розпочато впровадження проектів учнівського самоврядування «Культура – це МИ!», «Молодь і футбол», «Квіти біля школи», розроблено проект «Вчинок, як духовне надбання особистості», створено Школу Лідерів.
Метою розвитку учнівського самоврядування є підготовка майбутніх активних громадян нашої держави, із глибоко усвідомленою життєвою позицією, почуттям національної самосвідомості, які б змогли розв'язувати як щоденні, так і масштабні завдання, приймати власні, нестандартні рішення, реалізуватися в цьому житті.
Головним завданням учнівського самоврядування є формування й розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості.
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через організацію колективної творчої діяльності та учнівського самоврядування.
Дієвість роботи учнівського самоврядування є результативною, базується на принципах:
- демократизації та гуманізації виховного процесу
- зв’язок виховання з реальним життям
- єдності вимог та поваги до особистості
- послідовності, систематичності і єдності виховних впливів
- відповідності віковим та індивідуальним особливостям учнів
- свідомості , самодіяльності, активності учнів
Ось чому, наступною умовою формування громадянської позиції школярів є педагогічна компетентність, тобто спеціально психолого-педагогічна підготовленість вчителя, знання та вміння, які необхідні для ефективної реалізації певного виховного процесу. Адже, як свідчать результати педагогічних досліджень, важлива роль у виховному процесі належить вчителю, який спрямовує свої дії на активне осмислення учнями етичних знань у відповідних поведінкових ситуаціях, на усвідомлення ними своєї соціальної сутності, на практичне закріплення духовно-моральних надбань у повсякденному житті, на вміння жити у співтоваристві з іншими, залишаючись одночасно повноцінними, вільними, відповідальними особистостями. Певна психолого-педагогічна та фахова підготовка вчителя передбачає його здатність поставати в ролі представника інтересів і культури суспільства і водночас захисника та провідника життєвих інтересів вихованців . Окрім того, перед вчителем постає завдання не тільки знайти ефективні форми організації виховного процесу, а й залучити до нього батьків та громадськість на правах учасників спільної діяльності. Таким чином, важливою умовою громадянського становлення учнівської молоді є партнерська взаємодія дітей, батьків, вчителів та громадськості.
Основними завданнями педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням є:
• Демократичний підхід щодо участі у виборах активу
• Передача дітям організаторського досвіду;
• Навчання організаторській майстерності;
• Спільна творча діяльність
• Тактовне, дохідливе роз'яснення учням їх участі в управлінні навчально-виховним процесом
• Впровадження інноваційних технологій
• Залучення учнів до роботи в органах учнівського самоврядування, в творчих групах
Педагогічне керівництво колективною творчою діяльністю дітей
• Використання в практичній роботі органів самоврядування педагогіки співробітництва
• Розширення гласності в роботі органів учнівського самоврядування; підведення підсумків та нагородження переможців;
Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих, зокрема адміністрації школи. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи. Гуманістичні цінності освіти передбачають зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно-зорієнтовану. Сутнісними ознаками цих змін є виховання особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку і самонавчання учнів, осмисленого визначання ними своїх можливостей і життєвих цілей.
Практика показує, що всі ці ознаки найповніше втілені в учнівському самоврядуванні. Виховання творчої особистості нерозривно пов’язане з майбутнім країни, відродженням нації, гуманізацією суспільства. Людина повинна жити з думкою: все для блага особистості, кожному є місце у соціумі, кожен цінний для суспільства таким, яким він є. Керувати політичними, національними та економічними процесами повинні ті, хто насправді є професіоналами, хто уміє гуртувати навколо себе і вести за собою, хто здатен сформувати професійну команду, в якій поважають думку кожного члена, у якій кожен може виявити свої здібності і реалізуватись у тій чи іншій справі. Такі завдання суспільства вимагають нових підходів до виховання, до виявлення і розвитку здібностей лідера, адже лідер у школі – це майбутній політик чи бізнесмен, якому вирішувати як щоденні, так і масштабні завдання, які поставить суспільство у час загальної глобалізації світу. Успіх України на світовій арені закладається сьогодні у школі лідерства – шкільному самоврядуванні учнів.
Творчою групою розроблено Положення про Дитячу Спілку дітей та юнацтва «НЕОН», яке стало своєрідною програмою діяльності органу учнівського самоврядування школи. Також розроблено Положення про використання офіційних символів школи, яке затверджено на засіданні педагогічної ради школи. Відбулися демократичні вибори на посаду Лідера Дитячої Спілки «НЕОН». Чесно, прозоро, демократично. Учні самостійно готували програми, зустрічі з виборцями, педагогами, протоколи, бюлетені. До складу виборчої комісії входили учні, педагог-організатор, практичний психолог, голова батьківського комітету.
Перед нами педагогами поставало питання –Як виховати Лідера?
З цією метою при Дитячій Спілці було створено Школу Лідерів «Я-Особистість!», яка дала можливість виховати лідерів, активістів, які в подальшому стали ініціаторами створення проектів учнівського самоврядування, організаторами цікавих справ та заходів. Школа Лідерів працювала протягом двох років, роботою якої керували педагог-організатор та практичний психолог.
Протягом І етапу становлення виховної системи школи закладено основи виховної системи. Робота педагогічного колективу школи була направлена на те, щоб учнівська молодь почала усвідомлювати відповідальність за власні дії та вчинки перед ровесниками, вчителями, батьками, школою, суспільством, перед собою. Вихованці потребували до себе великої уваги. А для того, щоб зрозуміти вихованців необхідно стати на їх рівень, спробувати думати, так як вони, дати їм можливість зазирнути в себе. Ми намагалися допомогти нашим вихованцям вирішувати проблеми, а не тікати від них, вчили глибоко аналізувати сутність вчинку. Тільки через вчинок, роботу над собою, пізнання свого «Я», Дитина матиме змогу приймати правильні рішення, знаходити відповіді на складні життєві питання, матиме активну життєву позицію, можливість реалізувати себе через органи шкільного учнівського самоврядування, через участь у проектах учнівського самоврядування, відчути себе потрібним, важливим, дорослим, відповідальним у прийнятті рішень щодо оновлення змісту виховної роботи.
У становленні громадянина важливе місце займає правове виховання, виховання у дітей і молоді поваги до Конституції, законів України, національної символіки, глибокого усвідомлення взаємозв’язку між діями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю .
Крім того, не треба скидати з терезів і такі чинники, обставини і причини, як:
- формування і становлення характеру,
- перехід від дитинства до дорослості,
-соціальне самовизначення,
- прагнення до самоствердження,
- самовиявлення та самореалізація,
- вироблення “Я”- концепції.
Правова освіта і виховання формують основу, що допомагає підліткам долати перші життєві труднощі, не зійти на шлях правових порушень. Правова освіта і виховання - це не тільки елемент структури свідомості, що виражає ставлення особистості до навколишнього світу, а й реальних життєвих відносин суб’єкта та його діяльності, в яких народжується свідомість .
Правова освіта та виховання є одним із головних напрямів у роботі вчителів, класних керівників. Робота базується на правових нормах, принципах гуманізму та демократизму. З метою ефективного розв’язання даної проблеми педагогічний колектив закладу налагодив систему роботи з питань правової освіти та виховання, що поєднує в собі оптимальний вибір змісту, форм, методів, принципів, шляхів та засобів її реалізації.
Правова освіта здійснюється через шкільну Програму з правової освіти та виховання. У закладі діє Рада профілактики школи з питань попередження правопорушень серед неповнолітніх. Свою роботу Рада профілактики організовує відповідно до Положення. Створено банк учнів, що входять до «групи ризику». Слід відзначити що учні з «групи ризику» 100% охоплені гуртковою роботою, участю у проектах учнівського самоврядування, в проекті «Легіон порядку». Щорічно заклад бере участь у міському огляді-конкурсі на кращу організацію правової освіти та виховання. За результатами роботи 2009-2010 навчального року заклад став переможцем міського конкурсу.
Особлива роль у цьому належить превентивним заходам. Традиційним стало проведення Єдиного Дня ЦСССДМ у школі, декади правової освіти та превентивного виховання, тощо.
Правове виховання тісно пов'язане з іншими видами виховання. Неможливо уявити правове виховання без морального. Це пояснюється тим, що і право, і мораль спрямовані на формування необхідної поведінки людей відповідно до визначених норм та принципів поведінки.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес формування у людини знань, моральних потреб, ідейно-моральних переконань, моральних якостей і почуттів, стійких і звичних норм поведінки, які відповідають моральному ідеалу.
Визначаючи поняття правового виховання як процесу правової соціалізації особистості, сприйняття нею вимог права, його результативного значення, слід також підкреслити, що воно повинно бути:

- системним,
- послідовним
- систематичним,
- цілеспрямованим
- організованим
Важливим етапом у становленні виховної системи школи було уведення у моральний досвід вихованців вчинків ускладненої психологічної дії. Так було створено проект «Легіону порядку», до складу якого входили учні, що перебувають на обліку школи та учні з «групи ризику». Дана група організовувала превентивні дискотеки «Молодь за здоров'я», організовувала чергування, дивилася за порядком, дотриманням культури поведінки молоді, організовувала добрі справи «Альпійська гірка», «Ветеран живе поруч», «Школа-наш дім», «Від серця до серця». Дані вчинки значно розширили моральну сферу вихованців, призвели до особистісної самоактуалізації і самоствердження в учнівському та молодіжному середовищі. Адже виховний простір - це не просто навколишня обстановка, у якій перебуває учень, а спеціально створена система виховних ситуацій, де зовнішні фактори і сам учень перебувають у гармонійних відносинах максимальної взаємоактивності. Саме від виховного простору залежить загальна ефективність розвитку особистості вихованця. У звязку з цим проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування таким виховним простором. Аналізуючи І етап становлення виховної системи школи ми побачили, що виховна система спонукала учнів до самостійності, була спрямована на формування відповідальності в умовах свободи вибору. Система учнівського самоврядувана була не фіктивною, а дієвою, ефективною, життєтворчою. Це посприяло згуртуванню учнівського та педагогічного колективу, впровадженню проектів учнівського самоврядування, вихованню лідерів через роботу Школи Лідерів, чесним та демократичним виборам Лідера Дитячої Спілки, активної участі у міських та обласних заходах, конкурсах, фестивалях, участі активу школи у вирішенні питань навчально-виховного процесу ( актив школи бере участь у нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради, ради школи). Важливою подією стало відкриття Центру Дитячої Спілки «НЕОН». Педагогічний та учнівський колективи школи поставили перед собою нові завдання щодо подальшого розвитку та життєдіяльності виховної системи школи. Після І етапу впровадження виховної системи школи ми побачили, що маємо результати:
- значно активізувалася робота активу школи
- Активізувалася робота соціально-психологічної служби
- участь у проектній, волонтерській діяльності учнів, що перебувають на обліку школи, учнів з «групи ризику»
- Цікавими стали для учнів та вчителів нові проекти, які захопили більшу кількість учнів школи
- Виховано нових лідерів Спілки через заняття Школи Лідеріа
- Участь активу у вирішенні питань навчально-виховного процесу
У 2007-2008 навчальному році продовжено ІІ етап реалізації завдань виховної системи школи, який повязаний із відпрацюванням змісту та структури виховної системи. На цьому етапі остаточно утвердилася системоутворююча діяльність, пріоритетні напрямки функціонування системи. Проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування виховним простором. Основна увага при цьому зверталася на потенціал змісту форм і методів роботи, на основі якого розгорталася діяльність вихованців, та на особливості їхнього рольового функціонування у групових взаємодіях. Це і продовження роботи Школи Лідерів, організація цікавих КТС, діяльність волонтерського загону «Милосердя» щодо попередження шкідливих звичок серед учнівської молоді, організація волонтерських акцій тощо. Слід відзначити дієву роботу органів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН». Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування «Культура – це МИ!», «Молодь і футбол», «Фізкультурно-оздоровча робота в закладі та мікрорайоні школи», «Квіти біля школи», запроваджено нові проекти «Всі ми рівні, всі ми різні», «Соціально-психологічний театр як засіб формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді», «Шкільна газета «НЕОН», «Історія школи», «Подорож в Країну Майбутніх Зірок» ( для учнів 1-4 класів), продовжено реалізацію завдань проекту«Вчинок як духовне надбання особистості», організовано та проведено декаду учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Створено Школу сприяння здоров’ю.
Щодо організації та проведення декади учнівського самоврядування слід відзначити високу організованість даного питання, відповідальність активу за доручені справи. Це є справжня школа демократії, так як на протязі 10 днів учні виконують соціальні ролі «директора», «заступників», «соціального педагога», «практичного психолога», «педагога-організатора», готують питання на засідання педагогічної ради, на нараду при директору, самостійно організовують колективні та добрі справи.
Аналізуючи ІІ етап виховної системи школи можна зазначити, що дана виховна система є життєтворчою та життєдіяльною. Відчувається робота щодо соціалізації учнівської молоді, створення позитивного виховуючого середовища. Активізовано роботу з учнями 1-4 класів. Велика увага приділяється питанням щодо роботи з учнями, що перебувають на обліку школи, впроваджуються інноваційні технології, започатковано методику КТС (колективної творчої справи).
Протягом 2008-2009 начального року вся діяльність педагогічного та учнівського колективів була направлена на реалізацію завдань ІІІ етапу виховної системи школи , на відпрацювання змісту та структури виховної системи. На цьому етапі остаточно утверджується системоутворююча діяльність, пріоритетні напрямки функціонування виховної системи. Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування, створених у попередніх роках та впроваджено нові проекти учнівського самоврядування « Волонтером бути модно!», «Люблячі батьки - щасливі діти». Ініціаторами створення проектів були активісти школи. Кураторами проектів є педагоги. Хочу відзначити, що проектна діяльність в контексті розвитку та становлення виховної системи школи дала можливість реалізувати себе не лише вихованцям школи, а й педагогам, налагодилася тісна співпраця педагогів та учнівської молоді щодо реалізації завдань різних проектів. Кожен проект започаткований у школі є актуальним і результативним.
Ви можете запитати – чи справді учні є ініціаторами проектів і чи справді вони є активними учасниками в їх реалізації? Так, і це не лише слова.
Для прикладу: випускниця школи Подлужнова Аня, маючи проблеми в родині (між батьками) запропонувала проект «Любляі батьки-щасливі діти!». При обговоренні питань щодо впровадження даного проекту в ми дали можливість показати нам дорослим, як вона, особисто, бачить реалізацію даного проекту. І почули наступне:

- через організацію тренінгових занять для батьків
- участь батьків у виховних заходах
- через залучення батьків до колективних добрих справ, проектів, тощо.
Це дасть змогу батькам більше приділяти увагу своїм дітям, бути активними учасниками заходів, брати активну участь в житті школи, класу. Цей проект підтримано кожним учнівським колективом. Соціально-психологічна служба «Родинне коло» спланувала проведення тренінгів для батьків за їхніми запитами, класні керівники організували родинні свята із залученням батьків, актив налагодив співпрацю з батьківським активом щодо участі у проектах учнівського самоврядування. Завдяки цьому було проведено велику системну роботу.
Все це дало змогу у 2010-2011 навчальному році започаткувати в кожному учнівському колективі проекти з родинного виховання («Пісні моєї долі», «Чудові дивоцвіти», інші).
Методичне об′єднання Класні керівники на протязі двох останніх років працювали над проблемним завданням «Підвищення рівня вихованості та виховання культури поведінки і спілкування серед учнів школи». Проведено засідання методичного обєднання класних керівників:
- «Організація виховної діяльності з класом»
- Тренінг «Культура поведінки і спілкування»
- «Круглий стіл «Адаптаційна педагогіка: робота з дітьми, схильними до девіантної поведінки»
- Організація роботи з батьками
- Ділова гра «Методика організації КТС»
- Презентація проектів «Виховна робота в учнівському колективі».
Важливим етапом у реалізації завдань ІІІ етапу виховної системи школи є необхідність уводити у моральний досвід вихованців вчинки ускладненої психологічної побудови, коли учень для досягнення результату застосовує побічну моральну дію, підпорядковану прямій меті. Прикладом є те, що створений у 2006-20007 році проект учнівського самоврядування «Легіон порядку» продовжив свою роботу. Випускники 2007 року продовжують чергування під час превентивних дискотек «Молодь за здоров’я», є кураторами проекту «Молодь і футбол». Вчинки ускладненої психологічної структури значно розширюють моральну сферу вихованців, призводять до інтенсивної особистісної самоактуалізації і самоутвердження в шкільному середовищі. Ефективність формування активної громадянської позиції значним чином залежить і від педагогічних технологій. У сучасній виховній системі активно використовується та розробляється чимала кількість педагогічних засобів, інноваційних форм і інтерактивних методів, які спрямовані на реалізацію мети громадянського виховання учнівської молоді.
Демократично та прозоро знову організовано вибори Лідера Дитячої Спілки «НЕОН». Проводився пошук найбільш оптимальних педагогічних засобів керування виховним простором. Основна увага при цьому зверталася на потенціал змісту форм і методів роботи, на основі якого розгортається діяльність вихованців, та на особливості їхнього рольового функціонування у групових взаємодіях. Це і робота Школи Лідерів, організація цікавих КТС, впровадження проектів учнівського самоврядування, діяльність волонтерського загону школи, тощо. Слід відзначити дієву роботу органів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН». При Спілці протягом року діяли проекти учнівського самоврядування: «Квіти біля школи», «Культура – це МИ!» , «Всі ми рівні, всі ми різні» , «Молодь і футбол» , «Волонтером бути модно», «Шкільна газета «НЕОН» ,«Історія школи», «Подорож в Країну майбутніх Зірок», продовжено роботу Школу сприяння здоров’ю , організовано та проведено декаду учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Аналізуючи підсумки роботи Школи Лідерів у активу школи та їх педагогів-консультантів виникла ідея щодо створення Школи наступності по вихованню майбутніх лідерів Дитячої Спілки «НЕОН».
У 2009-2010 навчальному році виховна система школи вийшла на завершальний етап. Цей етап був вирішальним і важливим, як для педагогів так і учнів школи. Сьогодні можна сказати, що виховна система нашого закладу відповідає всім принципам її життєдіяльності. Завдяки реалізації завдань напрацьовано певні здобутки. Учнівська молодь школи є активним учасником вирішення завдань навчально-виховного процесу, впроваджуються і є результативними проекти учнівського самоврядування, створені самими учнями. Організовано виховання майбутніх лідерів через Школу наступності , яку організовують самі активісти школи, а педагоги є лише консультантами. У 2009-2010 році започатковано проект для учнів 2-4 класів «Організація учнівського самоврядування молодших школярів». Створено «Школу Майбутніх Зірок» для учнів 1-4 класів та «Школу Майбутніх Лідерів» для учнів 5-7 класів. Роботою шкіл керують активісти школи. Консультантами є педагог-організатор та практичний психолог. Заняття в Школах проходять у формі тренінгу. Це дало можливість значно активізувати роботу в учнівських колективах, більше реалізувати учням себе в різних напрямках виховної роботи. Продовжено реалізацію завдань проектів учнівського самоврядування. Традиційним стало проведення декади учнівського самоврядування «Учнівське самоврядування – справжня школа демократії». Позитивним є те, що завдяки вчинковому вихованню, через реалізацію завдань проекту «Вчинок, як духовне надбання особистості» до участі у проектах, заходах, залучено всіх учнів з «групи ризику» та тих, що перебувають на обліку школи. Створено позитивне виховуюче середовище для самореалізації кожного вихованця. Учнівське самоврядування є одним із головних напрямків розвитку навчально-виховного закладу. Адже саме в школі учні проводять більшу частину свого життя. А навчити жити дітей у цьому світі, це одне із першочергових наших завдань. Учні, які знайшли себе в самоврядуванні дійсно змінюють життя школи, міста, а в майбутньому внесуть нові зміни і в державі. Бо бути громадянином, відповідальним, організатором – цьому вчать саме дитячі об’єднання.
Для нас, дорослих важливо вчасно побачити, допомогти, бути поруч та підтримати. Хочу зазначити, що для нас, педагогів школи , учнівське самоврядування –це досить серйозно. Учні є активними учасниками нарад при директору, засідань батьківського комітету школи, ради школи, ради профілактики школи. У школі діє трьохстороння Угода про співпрацю школи, ради батьків та лідерів учнівського самоврядування Дитячої Спілки «НЕОН» ( з 2007 року).
Довіряючи учням серйозні справи, питаємо з них по-дорослому.
Протягом 2006-2010 років у закладі впроваджувалися проекти учнівського самоврядування:
- «Квіти біля школи»
- «Молодь і футбол»
- «Всі ми рівні, всі ми різні»
- «Шкільна газета «НЕОН»
- «Подорож в Країну Майбутніх Зірок»
- «Історія школи»
- «Волонтером бути модно!»
- «Люблячі батьки, щасливі діти»
- «Організація роботи учнівського самоврядування

Дана виховна система школи дала можливість приймати нові рішення щодо удосконалення виховної роботи в закладі. Так у школі започатковано конкурси «Учень року», «Клас року», «Класний керівник року». Вивчався кращий педагогічний досвід класних керівників з питань «Родинне виховання – основа виховання особистості», «Забезпечення взаєморозуміння і взаємодії школи і сім′ї у здійсненні комплексного підходу до виховання дітей», «Естетичне виховання – один із напрямків виховання всебічно і гармонійно розвиненої особистості дитини», «Виховання морально-етичних цінностей молодших школярів, «Роль учнівського самоврядування у згуртуванні дитячого колективу». Започатковано випуск Книги Року «наші досягнення».
У наші дні в процесі змін в закладах освіти учнівське самоврядування виходить на якісно новий етап свого розвитку. Ключова проблема – зробити дитину активним учасником, суб'єктом освітнього процесу в школі. Беручи участь в діяльності органів дитячого самоврядування, школярі включаються в різносторонню позаурочну діяльність, ділове спілкування з дорослими на рівноправній основі, залучаються до практики громадянської поведінки і соціальної діяльності.
Учнівське самоврядування у нашому закладі сьогодні – це доросле і серйозне життя, це активна життєва позиція, це формування особистісних рис, можливість проявити свої лідерські здібності та навчитися бути лідером, уміння жити серед людей, створення позитивного виховуючого середовища в якому є місце для кожної дитини, для кожної ідеї. Є бажання адміністрації школи, педагогів до нових змін, дати можливість учням бути собою, відчути себе не сторонніми спостерігачами , а активними учасники шкільного життя, - ось що є першочерговим.